420 тысяч за еврономер

єврономери

Николай Топалов

Багатотисячні і навіть мільйонні штрафи за керування авто з іноземною реєстрацією — такі рішення останнім часом все частіше стали ухвалювати українські суди.
Перші справи почали доходити до вищих судових інстанцій. Напередодні Вищий адміністративний суд зобов’язав українця заплатити 420 тис грн та конфіскував його авто.
Ніхто не може назвати точну кількість машин на єврономерах або, як їх ще називають, «на бляхах», які їздять в Україні. Учасники автомобільного ринку називають різні цифри: від 300 тис до 1,5 млн.
Тепер це питання не можуть обійти навіть перші особи держави.
У травні президент Петро Порошенко заявив про намір ліквідувати всі незаконні схеми з ввезення авто з іноземною реєстрацією.
Прем’єр Володимир Гройсман був більш обережним у висловлюваннях, назвавши це питання неоднозначним. «Треба працювати, вести діалог, знаходити вихід з цієї ситуації, але тут треба бути дуже і дуже виваженими», — сказав він.
Хай там як, але проблема досі не вирішена, хоча у парламент протягом 2017 року вносився не один законопроект, покликаний її вирішити.
Чи стануть штрафи за нерозмитнені авто масовими та як вирішити цю проблему?
Що загрожує водіям «на бляхах»
Українці активно цікавляться, як придбати автомобіль з іноземною реєстрацією за порівняно невеликі гроші без сплати податків. «Схем» такого придбання пропонується чимало, але найбільш популярні дві.
Перша — найбільш проста і поширена — ввезти авто в режимі транзиту та порушити передбачені законом строки. Мовляв, один раз оштрафують і більше не зможуть.
За такою схемою українець оформляє автівку на спеціально створену фірму в Литві, яка «передає» йому право на користування легковиком за договором доручення на 50 років.
Термін перебування транзитної машини в країні становить п’ять-десять днів. Якщо більше, то на кордоні виписується штраф — 8,5 тис грн. На території України ніхто за машиною не ганяється — поліція не має доступу до баз ДФС, яка фіксує, які автівки перетинають кордон.
Друга — їздити на автівці друга-іноземця. За цією схемою громадянин ЄС завозить авто в Україну і передає її (насправді продає) з довіреністю покупцю-українцю.
Правда, через рік іноземець повинен вивезти своє авто з України і повернути його назад в Україну. Крім того, він зобов’язаний раз на півроку купувати у себе в країні поліс обов’язкового страхування і проходити техогляд.
Більш детально про способи завезення авто «на бляхах» ЕП писала у попередніх матеріалах.
При цьому в ДФС запевняють, що схем придбання транспортного засобу без сплати податків і зборів в Україні не існує.
«Будь-які дії з транспортними засобами іноземної реєстрації, що порушують чинне законодавство, вказують на те, що громадянин навмисно ухиляється від сплати податків», — пояснюють фіскали.
За вказане діяння Митним кодексом, а саме статтею 485 «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів», передбачене стягнення у вигляді 300% від суми несплачених податків.
Наприклад, пояснюють у ДФС, громадянин придбав автомобіль з об’ємом двигуна 1,6 л, бензин. За таке авто залежно від стану, пробігу та інших факторів необхідно сплатити під час митного оформлення 150-200 тис грн.
Тобто у разі фіксації працівниками управління боротьби з митними правопорушеннями таких фактів власнику автомобіля доведеться сплатити до бюджету 450-600 тис грн штрафу.
Якщо водій відмовляється платити, матеріали направляються до виконавчої служби і погашення штрафу здійснюється шляхом реалізації майна, що належить громадянину та його родині.
Це прецедент!
17 травня Вищий адміністративний суд України ухвалив перше рішення щодо водія авто з іноземними номерами, призначивши штраф у розмірі 420 тис грн і конфіскувавши машину.
Згідно з матеріалами справи, 17 березня 2015 року громадянин Азербайджану ввіз на територію України автомобіль Ford Tourneo в режимі тимчасового ввезення до одного року. Через рік було встановлено, що цим автомобілем керував українець. У нього була довіреність на право використання транспортного засобу на території України.
Вищий суд ухвалив, що громадянин України зобов’язаний сплатити 420 тис грн — 300% від несплаченої суми митних платежів.
Рішення одразу викликало велику кількість запитань. Головне — чи стане це явище масовим.
Один з керівників громадської організації «Авто євро сила» Олег Ярошевич у відеозверненні, яке було опубліковане відразу після появи новини про штраф, назвав цей випадок неприємним прецедентом та закликав водіїв бути обережними.
«Прецедент у силовиків є. Буде нелегко. Я не розумію, для чого це робить влада, для чого це роблять органи ДФС. Я так розумію, що якісь сили провокують конфлікт», — зазначив він.
Згодом в асоціації заспокоїли: «Водій сам винен, він здійснив два порушення, які й призвели до таких наслідків».
«Водій їздив на авто європейської реєстрації в режимі тимчасового ввезення і порушив термін. За рік він не забезпечив виїзд і заїзд авто назад за допомогою іноземця. У нього також з’явилася геніальна ідея: поміняти номери на машині на українські. Якби не ці порушення, людина б їздила нормально», — пояснює інший представник «Авто євро сили» Олександр Чернявський.
Не поділяє цю думку директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів Олег Назаренко: «У Вищому адміністративному суді створено прецедент, що митниця наклала штраф обґрунтовано. Якщо машину ввіз нерезидент, а їздить на ній резидент, це незаконно».
«Хоч у нас нема прецедентного права, але ми прекрасно розуміємо, що українські судді стежать за рішеннями Вищого адміністративного суду і в даному випадку це знаковий момент. Особливо знаковий для тих, хто досі думає, купити таку машину чи ні», — додає він.
Своєю чергою Чернявський вважає, що такі рішення допоможуть поліцейським вимагати хабарі у водіїв, посилаючись на це рішення суду.
Як вирішити проблему
«На місці судів я б карав не громадян, а організаторів таких схем, які розповідають українцям, що це все законно, та беруть гроші, щоб завезти авто», — каже Назаренко.
Компанії, які займаються продажем нерозмитнених авто, розповідають клієнтам, що ті стають власниками машин. Тим не менше, факт передавання грошей, як і перехід права власності на транспортний засіб, жодним чином не реєструється.
На ділі покупець просто отримує автомобіль і довіреність. Тобто юридично «покупець» не має до транспортного засобу жодного стосунку. Найчастіше машина належить якійсь іноземній фірмі, наприклад, литовській.
Назаренко відзначає, що у цьому й криється найбільша проблема. «Щоб оформити авто за законом, треба спочатку поїхати в Литву і засвідчити у нотаріуса договір купівлі-продажу. При цьому литовська фірма, яка володіє авто, повинна сплатити податки», — пояснює він.
«У зв’язку з цим у мене є побоювання: навіть якщо депутати ухвалять рішення про легалізацію, то ці фірми замість оформлення договорів купівлі-продажу і сплати податків просто зникнуть», — додає Назаренко.
Адвокат Максим Лазарєв пояснює, що закон не забороняє їздити на автомобілі з іноземною реєстрацією, але всі схеми ввезення таких транспортних засобів є «сірими».
«Якщо водія авто з іноземними номерами затримує поліція, йому необхідно пояснити, що він лише керує даним транспортним засобом на таких-то умовах і показати документи, які це підтверджують. Якщо водій буде доводити, що це його авто, поліцейський може викликати митника, який буде змушений скласти протокол про порушення митного кодексу», — каже він.
Назаренко вважає, що проблему нерозмитнених авто слід вирішувати шляхом зниження податків на імпорт, тоді й не доведеться вигадувати схеми.
На початку 2016 року у Верховній Раді був зареєстрований проект закону №5567, покликаний врегулювати використання автівок, що потрапляють до України за різними нелегальними схемами. Ініціювали акт 95 депутатів з різних фракцій.
У березні законопроект був відхилений профільним комітетом парламенту, оскільки він «суперечить рівності громадян, що придбали авто із сплатою всіх податків».
Депутати пообіцяли розробити інший документ, який амністує тимчасово ввезені авто, але віз і нині там. Кількість таких машин зростає, і проблема набуває загрозливих масштабів.
Источник: «Економічна правда»

FacebookTwitterVKGoogle+Отправить

Добавить комментарий

 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *